З прийдешнім Новим роком!

 Ще зовсім трішки і настане Новий 2021-й рік. Нарядивши ялинку й готуючись до зустрічі прийдешнього року Білого металевого Бика, всі з надією дивляться у майбутнє. Ми провели святкування наступаючого Нового року. Згадали новорічні традиції та  провели конкурси.

Вже зовсім скоро рік Новий

Зайде до нас вдомівку,

Хай буде він легкий,

Схожий на пір’їнку.

В досягненнях- зірковий,

В доходах – не дріб’язковий.

У враженнях – незабутній,

В коханні – лиш могутній!

Хай Бик буде спокійний,

А рік у нім стабільний!

День Святого Миколая

 Цього дня завітав Миколай з своїми помічниками  і до нашого класу з привітаннями та найкращими побажаннями.

19 грудня – одна із найочікуваніших дат у році, день, перед яким усі дітлахи намагаються бути якомога чемнішими – свято Миколая.

За легендою, Святий Миколай був покровителем не тільки дітей, а й мандрівників. Православна гілка християнства це свято відзначає 19 грудня, а в католицька трохи раніше – 6 грудня (католики всі свята з постійними датами святкують на 13 днів раніше, враховуючи різницю між юліанським і григоріанським календарем).

Мало кому відомо, що в цьому святі прихована історія життя людини, яка жила у другій половині третього сторіччя. Він прославився своєю добротою, чуйністю і допомогою нужденним.

Миколай, за переказами, був народжений в місті Патари, в Лікії. Його батьки були правовірними людьми. Хлопчик з ранніх років виділявся серед інших особливою любов'ю і чуйністю, співчуттям до оточуючих, завжди допомагав бідним, роздавав убогим монети, залишаючи у своїх руках тільки необхідне. За добродушність і милосердя Миколая отримав велику подяку і шану від людей і був піднесений до рангу святих.

За легендами, опису Санта Клауса і Святого Миколая в багато чому збігаються. Можливо, не випадково обидва ці персонажа приносять подарунки на Католицьке Різдво і День Святого Миколая, які знаходяться в короткому часовому інтервалі. Адже чудеса іноді не вимагають обґрунтувань, у них просто потрібно вірити.

Звичаї та традиції українського народу

 Ми провели виховну годину на тему : " Звичаї та традиції українського народу "

Зимовий цикл українських свят: народні традиції та звичаї

Прийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Господарі ховають реманент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят... Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою — «щоб були рожеві лиця». Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати. Наближається період угадування на майбутній рік, а разом із цим надходить і час старих традиційних розваг сільської молоді — розваг, що сповнені чаром первісної поезії нашого народу.

День Збройних сил України

 Дата свята обрана не випадково. Незабаром після здобуття Україною незалежності, 6 грудня 1991 року, був ухвалений закон “Про Збройні сили України”. А 1993 року цей день з’явився в офіційному календарі українських свят.

 

Цей день присвячений всім українським військовослужбовцям, які служать або раніше служили в українській армії. Саме на армію, згідно з Конституцією України, покладаються завдання з оборони країни, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

 

На сьогодні Збройні сили України складаються зі сухопутних, повітряних і військово-морських військ. Кожна з цих частин має “свій” професійний день, тому 6 грудня День Збройних Сил України − своєрідне об’єднання всіх військовослужбовців країни.

 

Найбільша кількість військових у сухопутних військ, до яких належить артилерія й авіація, механізовані й танкові підрозділи, високомобільні десантні війська і ракетні. Також у складі ЗСУ є внутрішні війська, прикордонна служба та оперативно-рятувальна служба цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Виховна година СНІД - чума XXI століття

 Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається у всьому світі щорічно 1 грудня. В цей день в 1988 році відбулася зустріч міністрів охорони здоров'я всіх країн, на якій вперше прозвучав заклик бути соціально терпимими і сприяти поширенню інформації про ВІЛ / СНІД. Ця страшна хвороба вже отримала назву «чуми XXI століття», від неї немає ліків, її етимологія невідома, а ризик зараження дуже великий. Вперше синдром імунодефіциту був зафіксований в США 5 червня 1981 року Американським центром контролю над захворюваннями. З тих пір епідемія поширилася на більшу частину земної кулі. Тисячі людей щороку гинуть від СНІДу, і поки ніхто не знає, як боротися з цією хворобою. Єдиним дієвим заходом, мабуть, є інформування громадськості про шляхи зараження і способи профілактики вірусу.

У 2000 році стартував проект «Червона стрічка». Червона стрічка в формі перевернутої букви «V» є символом боротьби зі СНІДом, а також співчуття і надії на майбутнє без цієї чуми. Її творцем став американський художник Франк Мур. Червоні стрічки вперше з'явилися на церемонії вручення щорічної премії «Tony Awards». Всім учасникам заходу було запропоновано приколоти їх до одягу. Символ завоював популярність дуже швидко, і з тих пір став елементом дрес-коду на інших церемоніях, таких як вручення премій «Оскар» або «Еммі». І навіть в повсякденному житті багато людей стали носити червоні стрічки на одворотах одягу, капелюхах і сумках. Так світ об'єднався під прапором загальної ідеї: остаточною і абсолютної перемоги над СНІДом.

У багатьох країнах 1 грудня і в наступні дні проходять заходи, спрямовані на інформування людей про небезпеку цього захворювання і заходи його профілактики. Ініціатори цих заходів виходять з того, що знаючи ворога в обличчя і об'єднавши зусилля, люди зможуть, нарешті, позбутися від нього раз і назавжди.

Єдиний урок - реквієм “Голодомор. Зернини пам'яті”

 27 листопада ми вшановули пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв. 

Хай у кожному місті й селі, в кожній оселі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, поставить свічку перед образом Божим. Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла.

Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.

Народ України схиляє голову, перед трагічною сторінкою свого життя.

Виховна година “Стоп булінг”

 Ситуація з булінгом в Україні доволі невтішна. У 2017 році 7 з 10 дітей стикалися з булінгом в тих чи інших проявах (були жертвою або свідком). Крім того, існують різні види булінгу:  Фізичний (завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка особистих речей)  Психологічний (обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса або національність, виключення інших із групи, розповсюдження пліток або чуток)  Кібербулінг (новий вид булінгу, який виник з приходом в наше життя соціальних мереж: образливі повідомлення з погрозами, відредаговані фотографії, блокування акаунтів, навіть шантаж). Багато хто не надає булінгу значення. Але насправді це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин, яка з часом переростає в насильство. А фізичне насильство є злочином, за вчинення якого наступає кримінальна відповідальність. Кримінальна відповідальність за умисне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень наступає з 14 років, і за це передбачено покарання у вигляді обмеження чи навіть позбавлення волі. Якщо дитина не досягла 14 років і завдала серйозних тілесних ушкоджень іншій дитині, адміністративна відповідальність покладається на батьків. Але самим покаранням за фізичне насильство неможливо охопити усю шкоду від булінгу. Наразі неможливо покарати дітей, які ігнорують, бойкотують чи цькують їхнього однокласника. Але словесне цькування також спричиняє небезпечні наслідки – низька самооцінка, самотність, депресія і навіть спроби вчинити самогубство. Зовсім недавно до Верховної Ради України внесли пропозицію закріпити поняття булінгу та встановити відповідальність за булінг, а також за приховування випадків булінгу вчителями та керівництвом шкіл у вигляді штрафу. Батькам та друзям буває дуже складно зрозуміти, що їх діти чи товариші стали жертвами булінгу, адже зазвичай вони нікому не розказують їх про свою проблему. Більшість жертв булінгу – це сором’язливі діти, які бояться говорити про свої хвилювання. Але завжди можна придивитися до зовнішніх ознак та поведінки дитини:  Їй надсилають електронні листи та повідомлення з погрозами, публікують образливий контент на її сторінках в соц. мережах  іграшки та особисті речі поламані та зіпсовані  її одяг, зошити та підручники часто брудні та розірвані розірвані  можна побачити синці і подряпини на тілі або жувальну гумку в волоссі Запам’ятайте, якщо у вашого знайомого є ці або інші ознаки – необхідно невідкладно повідомити дорослих про те, що він може бути жертвою булінгу! Булінгу може зазнати будь-яка дитина у школі, але жодна не заслуговує на таке ставлення. Допомогти жертві булінгу інколи досить просто. Перше, що ти можеш зробити,— не підтримувати тих, хто знущається. Твоє ставлення має бути таким, щоб ініціатори булінгу відчули, що ти не погоджуєшся з тим, що відбувається. Якщо бачиш, що з когось насміхаються, допоможи йому вийти з цієї ситуації, покажи свою підтримку, скажи, що він чи вона не заслуговує на таке ставлення. Люди, яких ображають, часто почуваються самотніми — допоможи їм відчути, що вони не одні.