Випуск 2021

 

День вишиванки

Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня

 Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов'язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені[3], адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

У цей день вже традиційно організовують цікаві конкурси у мережі, наприклад, «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото» у вишиванці. Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном.

Система цивільної оборони. Надзвичайні ситуації.

 Цивільна оборона — система заходів щодо захисту людей і матеріальних цінностей у разі військових дій, стихійних лих або техногенних катастроф, а також підготовка таких заходів. Одночасно під цивільною обороною розглядають галузь науки, яка вивчає теоретичні, науково-технічні, технологічні, економічні, екологічні, соціально-політичні проблеми, які викликають порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території (акваторії) або об'єктів на ній (об'єктів на морі), внаслідок аварій, катастроф, стихійного лиха або небезпечного випадку, що призвели або можуть призвести до неможливості проживання населення на зазначеній території або об'єкті, проведення там господарчої діяльності, загибелі людей або до значних матеріальних збитків.

Цивільна оборона включає три основні стадії:

підготовка — створення сховищ і резервів, навчання фахівців і пересічних громадян, створення систем попередження і зв'язку;

реагування — дії в разі загрози: екстрене оповіщення, евакуація, знезараження, медична допомога;

відновлення території після катастрофи.

Тиждень безпеки дорожнього руху. Національний урок " Безпечна дорога додому "

 Твій друг – безпечний рух 

Життя– це найдорожчий скарб. Та в дитинстві ми не розуміємо, що ним треба дорожити і здоров'я берегти. В цей час майбутнє уявляється безхмарним, а життя – безкінечним. Та насправді це не так, мить - і яскраві фарби радості змінюються на сумні відтінки біди. А щоб цього не сталося, потрібні знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації, і, головне, чітко їх дотримуватись.

          Тому традиційно в нашій школі проводиться тиждень безпеки дорожнього руху, метою якого є профілактика дорожньо-транспортного травматизму за участю дітей та усвідомлення необхідності вироблення навичок дотримання правил поведінки на дорозі.

В Україні - День пам’яті та примирення

 

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірване насильством світового масштабу, людям усіх рас і націй. Тим, хто загинув на фронтах, в окопах, і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.

Як відомо, 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини, який набув чинності 8 травня о 23:01. З цієї нагоди цього дня в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування. Однак, на вимогу Кремля, 8 травня 1945 року, о 22:43 за середньоєвропейським часом (о 00:43 9 травня за московським), у передмісті німецької столиці Карлсхорсті був підписаний ще один "Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини". По своїй суті він підтвердив аналогічний документ, підписаний днем раніше у Реймсі, і підтвердив час припинення вогню - 8 травня о 23:01 за середньоєвропейським часом (9 травня о 1:01 за московським).

У листопаді 2004 року, рішенням 59-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, 8 та 9 травня було проголошено Днями пам’яті та примирення. У резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва ці дні - 8 і 9 травня - як День пам’яті усіх жертв Другої світової війни.

Асамблея також підкреслила, що ця історична подія підготувала умови для створення Організації Об’єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лихоліття війни, і закликала держави-члени ООН об’єднати зусилля у боротьбі з новими викликами і загрозами та зробити все можливе задля урегулювання всіх суперечок мирними засобами згідно зі Статутом ООН і таким чином, аби не піддавати подальшій загрозі міжнародний мир і безпеку.

В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років". Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

Цей день встановлений задля "вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих".

Офіційне гасло пам’ятних заходів – "1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо". Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

26 квітня - День пам'яті Чорнобильської трагедії

 Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

До 33-х роковин Чорнобильської трагедії у нашій країні відбудуться урочисті та пам’ятні заходи: покладання квітів, мітинги-реквієми, тематичні виставки тощо.

У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу. 

Державний навчальний заклад "Черкаське вище професійне училище"