четвер, 28 травня 2020 р.

Останній дзвоник



Цьогоріч, за умов карантину, школярі вчилися дистанційно протягом двох з половиною місяців другого семестру. Тепер прийшов час Останнього дзвоника.
Це свято – завжди урочисте, радісне і водночас хвилююче. Особливо для випускників, для яких шкільний дзвінок лунає дійсно востаннє. Для школярів сьогоднішній дзвінок – це старт літніх канікул. Тож бажаю вам  добре і змістовно відпочити, набратися незабутніх вражень та сил перед початком нового навчального року. Впевнена, що, повернувшись восени за шкільні парти, вам буде про що розповісти друзям та вчителям.
Зі святом, вас, мої любі!

середу, 20 травня 2020 р.

ДЕНЬ ВИШИВАНКИ

У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка - своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами, символами та знаками. День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня. У 2020 році День вишиванки припадає на
21 травня.
Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції “Всесвітній день вишиванки” і прийшли одного дня в українському традиційному одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальші роки свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася українська діаспора по всьому світу, а також всі охочі підтримати Україну.

Нам пропонують  21 травня взяти участь в онлайн-марафоні «Вишиванка єднає Україну» і опублікувати фото чи відео в соцмережах або на блогах класів.
Використовуйте 2 хештеги:
#Камянка_ліцей_1, #Вишиванка_єднає_Україну

понеділок, 18 травня 2020 р.

ДЕНЬ ЄВРОПИ В УКРАЇНІ

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.
Відправною точкою на шляху до започаткування відзначення Дня Європи вважається Декларація Шумана, оприлюднена 9 травня 1950 року. Цей історичний документ, направлений на об’єднання під єдиним керівництвом вугільних та сталеплавильних ресурсів низки європейських держав, насамперед Франції та Німеччини, заклав підґрунтя європейської інтеграції.
Рішення щодо увічнення дати проголошення Декларації Шумана шляхом святкування 9 травня як Дня Європи прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані.
Щорічно з нагоди свята у Брюсселі, де перебувають керівні органи ЄС, а також у країнах-учасницях ЄС відбуваються офіційні урочистості.
Основна ідея загальноєвропейського Дня – кожний мешканець континенту, незалежно від своєї національної належності і громадянства, має відчути себе вільним у “Європейському домі”.
Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи. Оскільки День Європи – 9 травня – збігається з Днем Перемоги, в Україні урочисті заходи проводять щорічно у третю суботу травня згідно з Указом Президента №339/2003 від 19 квітня 2003 року.
Цьогоріч вперше за роки існування свята, у зв’язку з коронавірусом, святкування в Україні відбудуться в онлайн-форматі.
До дня Європи в Україні АрміяInform підготувала десять цікавих фактів про Євросоюз
• Представництво Європейської Комісії в Україні з’явилось у Києві майже одразу після проголошення Незалежності – 1993 року.
• У 2012 році Євросоюз став лауреатом Нобелівської премії миру.
• Після виходу у 2020 році Великої Британії, ЄС нараховує 27 країн-учасників.
• У ЄС немає власних збройних сил, однак більшість країн-учасниць входять до НАТО.
• Музика європейського гімну взята з Дев’ятої симфонії, яку Людвіг ван Бетховен написав у 1823 році. У фінальній частині музичного твору Бетховен поклав на музику «Оду до радості», яку написав 1785 року Фрідріх фон Шиллер. У цьому вірші знайшла відгук ідея братання народів, яку поділяв і Бетховен. У 1972 році «Ода до радості» стала гімном Ради Європи. Відомому диригенту Герберту фон Караяну було доручено написати три інструментальні аранжування – із соло для фортепіано, для духових інструментів і для симфонічного оркестру. Без слів, універсальною мовою музики, гімн виражає ідеали свободи, миру та солідарності, на яких тримається Європа. У 1985 році гімн схвалили президенти та глави урядів країн ЄС як офіційний гімн Європейського Союзу.
• ЄС є найбільшим торговим партнером України та її найщедрішим донором.
• В Європарламенті на засіданнях можна використовувати 24 офіційні мови ЄС.
• Офіційна валюта – євро – використовується у 19 країнах ЄС.
• Найпопулярніше місто Європи – Париж, його відвідують найбільше туристів.
• Безвізовий режим з ЄС дозволив українцям більше подорожувати. За 2019 рік українці загалом понад 15 млн разів перетнули сухопутний кордон, подорожуючи до країн ЄС, а гості з ЄС — понад 3 млн разів приїздили до України.

18 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ.

Саме 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.
Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами. Без сумніву, був здійснений акт гено- і етноциду, про що свідчать звинувачення цілого народу в державній зраді та застосування принципу колективної відповідальності. За офіційними даними (так звані числа Лаврентія Берії) було депортовано 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими джерелами – понад 400 тисяч, з яких упродовж першого півтора року померло близько 46% депортованих людей. В каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС. Людям на збори давалося від декількох хвилин до півгодини, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Зрозуміло, що більшість майна залишилася і була конфіскована державою. Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – до ГУЛАГу, а ще частина – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну. Депортація була одним із засобів «детатаризації» Криму. Іншими засобами були знищення культурних та історичних пам’яток, заміна історичних назв місцевостей новими на зразок «Совєтский», «Первомайск», «Красногвардейск» тощо. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилося майже в 10 разів. Сталінська політика щодо кримських татар не була чимось новим. Як відомо, захоплення 1783 року Криму Росією призвело до великого занепаду культурного життя на півострові: по-варварському було спалено багато давніх рукописів, зруйновано чимало архітектурних пам’яток. Саме тоді розпочалося перше заселення Криму росіянами, чужоземними колоністами, міцніла брутальна русифікаторська політика. Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину до Криму. Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 80-х років. Здавалося, що нарешті, попри побутові труднощі, настав мир і можна спокійно і вільно жити на рідній землі, але знову кримська земля стала об’єктом зазіхань Росії, а кримські татари піддалися (і піддаються) нечуваним з часів Сталіна репресіям. Враховуючи, що через десятки років після депортації внаслідок дій тоталітарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ знову постав перед загрозою дискримінації на рідній землі, а також з метою підтримки боротьби громадян України – кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу Указом Президента від 16 травня 2014 року, і був встановлений День боротьби за права кримськотатарського народу.
https://www.youtube.com/watch?v=wEKlCjU9DAg

пʼятницю, 8 травня 2020 р.

Пам'ятні дати

8 травня- День пам'яті та примирення, присвячений пам'яті жертв Другої світової війни.
10 мільйонів українців поклали свої життя упродовж найжахливішої трагедії минулого століття.
Цей день почали святкувати в Україні з 2015 року.
Символ пам'яті- червоний мак, давно визнаний у багатьох країнах Європи.
8 травня щорічно в нашому місті відбувалися факельний похід, мітинг, святковий салют.
Цього року, через пандемію коронавірусної інфекції, мітинги пам'яті біля обелісків не відбудуться.
Тому просто згадаємо цей день та вшануємо пам'ять загиблих хвилиною мовчання, яка буде оголошена одночасно на всіх телевізійних каналах.

четвер, 7 травня 2020 р.

Акція "Молодь пам`ятає подвиг дідів-прадідів!"

Діти, наближається 75-річниця з Дня Перемоги у Другій світовій війні. Тому ми маємо можливість і нам пропонують взяти участь у акції  "МОЛОДЬ ПАМ'ЯТАЄ ПОДВИГ ДІДІВ-ПРАДІДІВ!"
Друга світова війна торкнулася кожної родини. Цього року, через пандемію коронавірусної інфекції, мітинги пам'яті біля обелісків не відбудуться. Тому, ми закликаємо розмістити світлини та оповідь про своїх рідних, що воювали у Другій світовій війні, на своїх сторінках у соціальних мережах та позначити #Перемога75.

вівторок, 5 травня 2020 р.

"МОЛОДЬ ПАМ'ЯТАЄ ПОДВИГ ДІДІВ-ПРАДІДІВ!"

Учням нашого класу пропонують взяти участь у акції "МОЛОДЬ ПАМ'ЯТАЄ ПОДВИГ ДІДІВ-ПРАДІДІВ!"
Друга світова війна торкнулася кожної родини. Цього року, через пандемію коронавірусної інфекції, мітинги пам'яті біля обелісків не відбудуться. Тому, ми закликаємо розмістити світлини та оповідь про своїх рідних, що воювали у Другій світовій війні, на своїх сторінках у соціальних мережах та позначити #Перемога75.