Ми проти насильства

У рамках проведення акції "16 днів проти насильства" наш клас долучився до загальношкільних заходів і випустили коллаж.

Ярмарка

22-24 листопада відбулася шкільна ярмарка. Учні нашого класу прийняли активну участь в цьому заході. 

Голодомор 1932—1933 рр. в Україні

Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був голодомор 1932—1933 рр. Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації і національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі. "Голод запланувала Москва для знищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони були українцями", — писав американський професор Р. Конквест.

Аналіз тодішніх подій переконливо свідчить, що в українському селі мали місце всі елементи політики геноциду. Такого висновку дійшли і члени Міжнародної комісії з розслідування голоду в Україні, яка працювала д 1988—1990 рр. Геноцидом українського народу визнали голодомор 1932—1933 рр. Верховна Рада України, а також понад півтора десятка країн світу. Низка зарубіжних парламентів готують таке визнання.

Головною причиною голодомору 1932—1933 рр. була цілеспрямована злочинна політика більшовицького керівництва. Адже сам Сталін визнавав, що загальний урожай зерна в 1932 р. перевищував урожай 1931 р. Інакше кажучи, харчів не бракувало. Проте держава цілеспрямовано конфісковувала більшу їх частину, в т. ч. зерно, яке призначалося для насіннєвого, страхового і фуражного фондів, ігноруючи заклики і попередження українських представників з місць. Це прирекло мільйони людей на смерть від голоду, який неможливо назвати інакше, як штучний. Спроби протидіяти насильству жорстоко придушувалися. Вище партійно-державне керівництво Української СРР, зокрема генеральний секретар КП(б)У С. Косіор, голова ВУЦВК Г. Петровський, голова Раднаркому України В. Чубар, не знайшло в собі політичної волі та особистої мужності протистояти диктату Й. Сталіна, фактично ставши слухняним знаряддям у його руках.

Голод, що поширювався протягом 1932 р., набув найстрашнішої сили на поч. 1933 р. За підрахунками дослідників, в Україні щодня помирало голодною смертю 25 тис. осіб, щогодини — 1 тис, щохвилини — 17. Середня тривалість життя українців у 1933 р. у чоловіків становила 7,3 року, а в жінок — 10,9 року.

Залишившись без хліба, селяни їли мишей, щурів та-горобців, кісткову муку і кору дерев. Відбувалися численні випадки канібалізму (лише офіційно за фактом канібалізму 1933 р. в Україні було зареєстровано 2 тис. кримінальних справ). Конфіскації збіжжя тривали, незважаючи на те, що з голоду вимирали цілі села. За вказівкою московських емісарів В. Молотова, Л. Каґановича, П. Постишева, які керували хлібозаготівлею в Україні, коли хліба не було, забирали сухарі, картоплю, сало, соління, тобто всі запаси їжі. Траплялися випадки, коли вилучали навіть шкіряні речі, щоб їх не варили та не їли. Купи зерна та картоплі, зібрані на залізничних станціях для вивезення в Росію, нерідко гнили просто неба. Але охорона не підпускала до них селян. 7 серпня 1932 р. ВЦВК і РНК СРСР ухвалили постанови "Про охорони соціалістичної власності", за якою за крадіжку колгоспного майна вводилася "вища міра соціалістичного захисту" — розстріл з конфіскацією всього майна або позбавлення волі на термія не менше 10 років. Як крадіжка кваліфікувалася навіть спроба принести додому з колгоспного поля жменю зерна, щоб нагодувати голодних дітей. Не дивно, що сучасники називали цю постанову "законом про п'ять колосків".

Намагаючись врятуватися, тисячі селян, незважаючи на те, що шляхи, які вели до міста, були блоковані, все ж пробивалися туди в надії купити хліба. Однак сільським жителям продавати хліб заборонялося. Не знайшовши порятунку в місті, вони вмирали там просто на вулицях. У Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Полтаві, Києві, інших містах померлих від голоду кожного ранку збирали і вивозили до братських могил.

Аби позбавити селян можливості дістати щось для харчування, їм не дозволялося також найматися самостійно на роботу на промислові підприємства, переходити або переїжджати в Росію. На кордоні з нею, як і з Білоруссю, а тим більше з Румунією та Польщею, стояли загороджувальні загони, які розстрілювали втікачів з України.

Трагічною була доля селянських дітей, котрим випало відчути на собі пекло Голодомору. "Була весна 1933 р., — згадує один із очевидців, — білим цвітом цвіли вишні, яблуні, були погожі весняні теплі дні, але сільські діти не бігали, не гралися, а сиділи попід тинами з попухлими ногами, складеними в калачик. У той час у кожному класі сільської школи висів лозунг: "Спасибі товаришу Сталіну за щасливе дитинство!"

Рятуючи дітей від голодної смерті, окремі батьки будь-якою ціною везли їх до міста і залишали в установах, лікарнях, просто на вулицях. "Хто не мав іншого рятунку, — згадує Р. Дзюбіна, яка під час Голодомору проживала на Київщині, — виходили до поїзда і під час руху закидали своїх дітей до вантажних вагонів, надіючись на те, що їх десь хтось зніме і таким чином дитина виживе". Лише у Вінниці, згідно з офіційними даними, міліція підібрала за перші дні травня 1933 р. 20 підкинутих немовлят. За той самий час в інших дев'яти населених пунктах знайдено ще 304. А скільки їх було загалом по Україні?!

Тисячі дітей-сиріт, як свідчать документи, бродили поодинці та групами по селах, дехто помирав на дорозі, інші добиралися до міст, залізничних станцій, просили милостиню, вчиняли дрібні крадіжки. Наприкінці червня 1933 р. на станції Козятин міліція затримала 307, а-в липні — 1340 голодних безпритульних дітей. Таке саме становище склалося у Жмеринці, Вапнярці, інших великих і малих залізничних станціях. Чимало з цих дітей помирало. Зокрема, на початку червня 1933 р. на тій самій станції Козятин знайдено 15 померлих від голоду дітей.

Допомогу голодуючим намагалися надати західні українці. Зокрема, вони пускали плоти з харчами Збручем і Бугом. Польські прикордонники, знаючи про Голодомор, дивилися на це крізь пальці. Проте на протилежному березі радянські прикордонники стріляли в українців, які намагалися підхопити ті плоти.

Загалом у 1932—1933 рр. в Україні загинуло від 7 до 10 млн. осіб. Особливо болісно лихо відобразилося на дітях: у багатьох селах після голоду закривалися школи — їх більше нікому було відвідувати. Тим самим підривалася етнічна основа становлення української нації — село, знищувався прошарок, від якого залежали процвітання суспільства, здатність його до розвитку.

Трагедію українського села Й. Сталін та його оточення сприймали як чергову перемогу комуністичної ідеї. Так, один із соратників "вождя народів" М. Хатаєвич, обраний наприкін. 1932 р. членом політбюро, другим секретарем ЦК КП(б)У, з гордістю заявляв: "Між селянами і нашою владою точиться жорстока боротьба. Це боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто тут господар. Він коштував мільйони життів, але колгоспна система існуватиме завжди. Ми виграли війну".

Голодомор став найбільшою трагедією за всю історію українського народу. За масштабом, жорстокістю, цинізмом і організованістю з боку влади та наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства. Демографічна катастрофа посіяла в душах мільйонів людей фізіологічне почуття страху, необоротно вплинула на генофонд нації. (Згідно з Указом Президента України, починаючи з 2000 р. у четверту суботу листопада в нашій державі щорічно відзначається День пам'яті жертв Голодомору і політичних репресій.)

День Гідності і Свободи

У вівторок, 21 листопада, українці відзначають одне з нових, але знакових свят в історії України - День Гідності та Свободи.

Свято відзначається щороку згідно з указом Президента 13 листопада 2014 року і встановлено на честь початку цього дня двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції гідності 2013 року.

Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 

Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства – до масових мітингів, палаючих шин, "коктейлів Молотова" і бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників. Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоюючи гідність та свободу, віддали свої життя 106 українців і ще понад 2 тис. отримали поранення.

Тиждень безпеки дорожнього руху

Майже дві третини дітей, і навіть дві п'ятих дорослих людей потрапляють під колеса автомобіля саме через те, що не можуть вчасно передбачити небезпеку. Тому, поряд з вивченням "Правил дорожнього руху", діти повинні набувати навичок спостереження: як дивитися, як помічати, визначати швидкість, відстань, напрям подальшого руху транспортного засобу, як передбачити появу прихованого від погляду транспорту. Переважаюча кількість нещасних випадків з пішоходами, пасажирами трапляється саме тоді, коли вони поспішають, хвилюються, бігають. Отже, надмірна поквапність і біг на проїзній частині вулиці мають бути виключені, вулиця обманлива: здається, в цю хвилину немає жодного транспортного засобу, а через секунду він може непомітно виїхати з провулка чи з-за повороту. Перехід вулиці — це всього 10—20 с, і тому на цей час слід припинити розмови й уважно спостерігати.

 Коли ти пішохід

1.Пішоходи ходять лише тротуарами тримаючись лише правого боку щоб не заважати зустрічним пішоходам.

2.За містом треба ходити узбіччям назустріч автомобілям, що рухаються, з тим, щоб вчасно побачити їх і поступитись дорогою.

3. Перехрестя - найнебезпечніше місце для пішоходів. Переходити перехрестя необхідно лише визначеними переходами. 

4. Найнебезпечніше переходити дорогу підземними переходами.

5. Якщо підземних переходів немає, дорогу треба переходили в тих місцях, які означені лініями розмітки або дорожніми знаками.

6. До того, як переходити вулицю, спершу треба подивитися ліворуч. Якщо проїжджа частина вулиці вільна - можна йти.

7. Коли ти дістався середини вулиці, подивися праворуч. Якщо проїжда частина вільна - переходь.

8. Якщо ти не встигаєш перейти вулицю, обов'язково зупинися на острівці безпеки. В разі відсутності його - треба зачекати на лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямів. Вулицю, де відсутній пішоходний перехід, треба переходити від одного рогу до протилежного.

9. Під час переходу вулиці уважно стежке за сигналами світлофора.

10. Червоний колір означає: "Стій! Зупинися!"

11. Жовтий колір світлофора попереджає: "Увага! Приготуйся!"

12. Зелений колір світлофора подає команду: "Шлях вільний! Можна йти!"


Коли ти пасажир

1. Перебуваючи в автобусі, трамваї чи тролейбусі не заважай пасажирам заходити або виходити з транспорту.

2. Заходити треба через двері з написом "Вхід", а виходити - через двері з написом "Вихід".

3. Забороняється відволікати розмовами водія під час руху транспорту.

4. В громадському транспорті не можна перевозити вантажі, що мають неприємний запах або можуть забруднити пасажирів. Ні в якому разі не можна перевозити вибухонебезпечні або легкозаймисті речовини.

5. Пасажирові забороняється заважати під час зачинення або відчинення дверей, притулятися до них, а також визирати з вікон громадського транспорту.

6. Після виходу з трамваю, треба дістатися пішохідного переходу і тільки там переходити дорогу.
Обходити трамвай треба лише спереду.

Поради велосипедистам

1. Для велосипедного руху існує велосипедна доріжка.

2. На вулицях міста дозволяється їхати велосипедом дітям, яким виповнилося 14 років.

3. Велосипедистам забороняється випускати з рук кермо, а також хапатися руками за попутні машини.

4. Не можна перевозити пасажирів на велосипеді, що не пристосований  для цього.

5. Не дозволяється їздити велосипедами людними тротуарами, а також в місцях, де граються діти.

Безпека на дорозі: поради на кожен день

1. Ніколи не перебігайте вулицю перед транспортом, що рухається.

2. Ніколи не влаштовуйте ігри біля транспорту, що стоїть у дворі, - в ньому можуть відмовити гальма.

3. Не чіпляйтесь за рухомий автотранспорт.

4. Не грайте в сніжки чи футбол на тротуарах і рухомій частині вулиці - навіть найдосвідченіший водій не в змозі одразу зупинити машину, особливо на слизький дорозі.

5. Не катайтеся на санчатах, лижах і ковзанах поблизу дороги.

Єдиний урок : палінню ні!

і для кого вже давно не є відкриттям, що куріння - звичка надзвичайно шкідлива. Однак, незважаючи на те, що медицина твердить про це дуже активно і наполегливо, людей, з насолодою затягуються сигаретою, чомусь менше не стає. Можливо, виною тому безтурботне ставлення до різного роду небезпекам, зв'язаних з вдиханням тютюнового диму і легковажна надія на авось. А може бути, і незнання повного обсягу цих небезпек, які іноді бувають фатальні. Наш інтернет-журнал JustLady постарається донести до читачів якомога більше інформації про негативні наслідки куріння, багато з яких дають про себе знати лише через багато років.

МОЗ попереджає

Жінка з цигаркою в руці - видовище, вже давно практично нікого не шокує. Для багатьох з нас, на жаль, куріння стало не тільки звичним, але і необхідним елементом існування. І відсутність сигарет викликає занепокоєння, і ми кидаємося в найближчий магазин, і купуємо жадану пачку, і не звертаємо уваги на те, що на кожній з них зловісними чорними літерами зазначено: «МОЗ попереджає - куріння небезпечне для вашого здоров'я» ... Ця фраза мало кого лякає, адже здоров'я - дуже абстрактне поняття. І є таким до тих пір, поки не заявить про себе істотними збоями, боротьба з якими потребує чимало і сил і засобів.

Так про що ж нас на кожній пачці сигарет так дбайливо попереджає МОЗ? А попереджає він багато про що. Тютюновий дим, який ми з невимовним насолодою вдихаємо, містить понад чотири тисячі хімічних елементів, які включають в себе високотоксичні речовини. Крім нікотину, в нього входять миш'як, формальдегід, бензол, синильна кислота та інші шкідливі компоненти, що викликають деструктивні зміни в м'язових тканинах. Такі зміни - надзвичайно сприятливий фактор для розвитку різного роду ракових захворювань, і, здавалося б, тільки цей факт вже повинен змусити забути про сигарети назавжди. Але - ні! «Рак - це у когось, але не у мене», - відмахується від подібних попереджень ми, дістаючи з пачки наступну сигарету.

І даремно. Адже, в першу чергу, наслідки куріння відбиваються на нашій молодості і краси. Зморшки у любительок сигарет з'являються набагато раніше, ніж у некурящих жінок. Шкіра під дією тютюнового диму швидко втрачає пружність і еластичність, стає сухою, зменшується, сіріє. Нормальний процес синтезу колагену в ній порушується, внаслідок чого процес регенерації шкіри проходить повільніше. У підсумку, через короткий час на обличчі з'являються досить глибокі зморшки, які особливо помітні в області губ, біля очей і на лобі.

У тих, хто курить надзвичайно часто на пальцях та нігтях виникають жовті плями, які з часом можуть стати коричневими. Кількість вільних радикалів у таких людей істотно підвищується, процес старіння активізується і проходить набагато швидше, ніж у людей некурящих.

Хвороби, викликані курінням

Наслідки куріння, в цілому, являють собою досить похмуру картину. Дуже сильно від них, страждають, звичайно ж, легкі, на яких тютюновий дим осідає у вигляді смол. Така оболонка, заважаючи нормальній роботі дихальних органів, ускладнює надходження кисню в кров людини. Його мозок, у результаті нестачі кисню, функціонує ослаблене, в результаті чого знижується пам'ять, рівень уваги, здатність до швидких реакцій та інше. Чи варто говорити, як негативно впливає куріння на творчі здібності!

Втім, це далеко не самі неприємні наслідки куріння - зрештою, не кожна людина прагнути максимально реалізувати свої інтелектуальні можливості. А от бути фізично здоровими і зберігати свою молодість і красу протягом довгих років мріють майже всі. Однак при значній залежності від тютюну надія на втілення цих мрій дуже слабка. Приміром, за даними статистики, у світі щороку від хвороб, викликаних курінням, помирає близько п'яти мільйон чоловік. Частина з них гине від серцево-судинних захворювань, частина - від різних хвороб легенів і раку.

Наслідки куріння позначаються і на вмісті вітаміну С в організмі, рівень якого помітно знижується, викликаючи, тим самим, погіршення загального стану імунної системи. Курці часто хворіють застудами та грипом, які нерідко переходять в різні ускладнення.

Куріння викликає захворювання порожнини рота, шлунково-кишкового тракту, ендокринної та сечостатевої систем. Неможливо передбачити заздалегідь, що в нашому організмі вразить нікотин, - цей підступний ворог б'є нишком, але напевно. І вдарити він може куди завгодно.

Шкідливий не тільки тютюновий дим, але і його досить висока температура, яка, при вдиханні цього диму, руйнує зубну емаль, негативно впливає на слизову оболонку рота і носоглотки, дратує оболонку бронхів, легень, шлунка. У підсумку, курці стають надзвичайно вразливими для цілого ряду хвороб, частина яких дуже швидко переходить в хронічну форму. Курять люди набагато частіше, ніж некурящі люди, страждають від виразки шлунка, гастритів, інфарктів, інсультів, тромбофлебіту, туберкульозу, порушень центральної нервової системи.

Особливо небезпечні наслідки куріння для підлітків, людей похилого віку, вагітних жінок і жінок, які годують груддю. Ризик передчасних пологів у жінок, що палять майже в два рази перевищує такий ризик у жінок некурящих. Плід курців абсолютно не захищений від токсинів. Він отримує недостатню кількість кисню і повільно, нерідко з якимись патологіями, розвивається. Такі діти після народження часто страждають анемією, ослаблені, погано набирають вагу.

Пасивні курці не менш активних страждають від наслідків куріння, адже вони мимоволі вдихають разом з димом практично такий самий комплекс шкідливих речовин. Таким чином, хочемо ми цього чи ні, наші шкідливі звички негативно позначаються на здоров'я оточуючих, будучи вже не індивідуальної, а спільною проблемою.

Навіщо ж свідомо створювати стільки проблем? Адже куріння - це всього лише звичка, яка, крім шкоди, нічого не приносить. І відмовитися від куріння можуть практично все. Навіть якщо це дуже важко, спробувати варто. Бо життя без подібних звичок стає яскравішим, радісніше і благополучною.

Осінній суботник

Бобер 2017

                

             

"Я - відповідаю за свої вчинки"

"Я - відповідаю за свої вчинки"

Згідно виховного плану школи з 6.11 по 10.11 в школі проходить тиждень профілактики злочинності, бездоглядності, насилля.

8.11.17 соціальним педагогом Шкворець Л.Д. було проведено години спілкування для учнів 7-х та 8-х класів на тему "Я - відповідаю за свої вчинки".

Під час спілкування діти ознайомилися з своїми правами на просторах світового океану прав і обов’язків, формували навики долання насильства в учнівському середовищі, збагатили свої знання з правової свідомості, вчилися захищати себе від жорстокого, агресивного ставлення інших, поважати один одного, допомагати долати труднощі. 

Психолог Гудзенко В.І. провела з учнями анкетування "Твоє ставлення до насильства" та надала дітям кілька порад.

Класним колективам 7-8 класах було надано буклети розроблені соціальним педагогом з даної тематики для розміщення в класних куточкам.