Сьогодні учні нашого класу були нагородженні грамотами за участь в обласній інтернет олімпіаді з російської мови

Сьогодні ми писали листи воїнам АТО

Сьогодні ми відвідали бібліотеку і нам розповідали про українського поета та журналіста Василя Симоненка

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селищі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Батьки його були колгоспники, усе дитинство пройшло на селі у важкі воєнні та повоєнні часи.

1952 р. закінчив середню школу в Тарандинцях і вступив на факультет журналістики Київського університету. Через п’ять років закінчив його і одружився на черкащанці Людмилі Півторадня. Працював у «Черкаській правді», «Молоді Черкащини», «Робітничій газеті». Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче. Перша збірка «Тиша і грім», що вийшла 1962 р., була впливом серця чистого і довірливого юнака, захопленого повівами «хрущовської відлиги». Збірка була схвально сприйнята критикою і читачами. Разом з іншими талановитими представниками української молоді Василь Симоненко бере участь у роботі Клубу творчої молоді, їздить Україною, спілкуючись із ровесниками. Потім поет працює в комісії, що займалася розслідуванням масових розстрілів у катівнях НКВС. Потрапляє під нагляд КДБ. Улітку 1962р. міліціонери заарештували та жорстоко побили його. Відмовлялися друкувати твори, друзі відвернулися. Восени 1962р. починає щоденник «Окрайці думок». У 1963 вийшла казка «Цар Плаксій та Лоскотон» На початку вересня 1963р. ліг у лікарню, оскільки після побиття його мучили болі, було діагностовано рак нирок. Помер він 14 грудня 1963 р. Поет прожив лише 28 років. З великими труднощами друзям В. Симоненка вдалося надрукувати його твори: 1964 р. — «Земне тяжіння», 1965 р. — збірку новел «Вино з троянд», 1966 р. — «Поезії», 1981 р. — «Лебеді материнства».

Ярмарка

European Day of Languages

Organised by the Council of Europe and the European Union, the European Day of Languages (26th September) celebrates linguistic and cultural diversity in Europe and the importance of language learning worldwide.

Результати участі у конкурсі "Безпечний Інтернет" від освітнього проекту "На Урок"

Сьогодні на уроці інформатики учні виконували завдання всеукраїнського конкурсу "Безпечний Інтернет" від освітнього проекту "На Урок".

Отримали результати:

диплом І ступеня - 0,
диплом ІІ ступеня - 2 (Мельниченко Ян, Скринник Влад), 
диплом ІІІ ступеня - 1 (Котенко Яна), 
диплом учасника -   4,

Реєстрацію та участь у конкурсі організувала учитель інформатики Олефіренко Наталія Михайлівна.

Для учнів: naurok.com.ua/start

Про конкурс:

Безкоштовний конкурс, який об'єднує всіх, хто користується інтернетом, та допомагає учням 1–11 класів отримувати максимум користі, часу,  проведеного за комп'ютером. Головна мета — нагадати про необхідність інформування учнів про небезпеки, з якими вони можуть зіткнутися в інтернеті. Допомогти школярам засвоїти правила поведінки в мережі, актуалізувати та закріпити знання про безпеку в онлайні, отримані раніше.

Говорячи про правила, ми маємо на увазі не перелік обмежень і заборон, які нудно читати навіть дорослим. Наш конкурс допоможе сформувати інформаційну грамотність, яка рятуватиме учнів від неприємностей, що можуть очікувати в інтернеті.

В основі завдань — не шкільна програма з інформатики, а цікаві та важливі питання, з якими стикається кожна дитина, коли користується комп'ютером, планшетом, смартфоном та виходить в інтернет.

Фотозвіт

 

 

21 вересня - Міжнародний День миру

Готуємось до Дня миру

Сьогодні в нас відбувся єдиний урок на тему "Безпека на дорозі - безпека життя"

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ НА ВУЛИЦІ

— Не розповідай при сторонніх про те, які у вашій квартирі є дорогі предмети.

— Не запрошуй у будинок незнайомих або малознайомих людей ні в якому разі.

— Не вступай ні в які розмови з незнайомими людьми. Не груби, краще зроби вигляд, що не чуєш, і швидко піди або втечи.

— Не входь до під'їзду зі сторонніми. Почекай, поки в під'їзд входитимуть знайомі люди.

— Не загравайся на шляху зі школи додому.

— Якщо невідомі люди запрошують тебе пограти, пропонують показати собаку або інших тварин, подивитися фільм, послухати музику, не поспішай погоджуватися. Спочатку обов'язково порадься з батьками чи іншими дорослими, яких ти добре знаєш і кому довіряєш.

— Якщо відчуваєш, що тебе переслідують, зайди в найближчий магазин або підійди до того місця, де багато людей. Подивися, що робитиме підозріла людина. Попроси дорослого перехожого, що викликає довіру, провести додому.

— Йдучи з будинку, потурбуйся, щоб батьки знали, куди ти прямуєш і як з тобою зв'язатися.

— Знаходячись у гостях, зателефонуй і повідом батьків, що ти прямуєш додому.

— Відповідай відмовою на пропозицію випадкового знайомого підвести тебе до будинку.

— Коли незнайомець на вулиці запрошує зайти до нього в будинок під найслушнішим приводом, ввічливо відмовся і швидко йди.

— У будь-якому разі, де б ти не був, пам'ятай місцезнаходження телефону і шлях до виходу.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА

безпечної поведінки на дорозі 

. Ніколи не вибігайте на дорогу перед автомобілем, що наближається, - водій не зможе зупинити машину відразу.

2. Проїжджу частину переходити тільки у встановлених місцях по пішохідних переходах, переконавшись у тому, що транспорт, який наближається ліворуч і праворуч, пропускає вас.

3. Машини, що стоять поблизу тротуару, закривають вам огляд дороги. Тому спочатку потрібно виглянути з-за машини, що стоїть, оцінити обстановку і, переконавшись у безпеці, переходити

4. Вийшовши з автобуса чи тролейбуса, не бігайте з-за нього на дорогу. Зачекайте, поки він від'їде, і тільки потім, переконавшись у відсутності машин, переходьте дорогу.

5. При виході з трамвая пройдіть на тротуар, дійдіть до найближчого пішохідного переходу і перейдіть проїжджу частину.

6. Не вибігайте на дорогу поза зоною пішохідного переходу, в цьому місці водій не очікує пішоходів і не зможе миттєво зупинити автомобіль.

7. Не можна виїжджати на проїжджу частину на скейтах і ролікових ковзанах

8. Небезпечно грати в м'яч і інші ігри поряд з проїжджою частиною, краще це робити у дворі або на дитячому майданчику.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Тільки суворе дотримання Правил дорожнього руху захищає всіх нас, водіїв і пішоходів, від небезпеки на дорозі. Правила дорожнього руху - це Закон і його необхідно дотримуватися!

Мандруємо Україною

У четвер ми мали чудову нагоду відвідати Київ.

З Днем Перемоги!

Булінг

Причини булінгу

 Як правило, це ЗАНИЖЕНА САМООЦІНКА. Навіть якщо дитина виявляє це через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

 АТМОСФЕРА ВДОМА. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, з якими вдома поводяться як з жертвою. Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла маніпулювати своїм становищем жертви, щоб отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, якщо звикла, що до неї краще ставлятсья, коли вона бідна й нещасна, то вона відтворюватиме навколо себе таку ж атмосферу і в школі.

Часто такими дітей роблять бабусі, підживлюючи ідею безпорадності дитини. Як результат — дитина не може себе відстояти за наявності сильного лідера.

 ЗАРЯДЖЕНА ЧАСТИНА В КЛАСІ. Це дитина агресор, якій чхати на почуття інших, яка шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Відрізнити таку дитину-жертву агресора від «вигнанця» можна за однією ознакою. «Вигнанець» буде таким у всіх колективах. А от дитина-жерва агресора може бути в інших колективах навіть лідером (де його психологічна структура вважатиметься сильною).

Що робити батькам

 ПОЯСНИТИ ДИТИНІ, що таке булінг. За досліжденнями UNICEF в Україні 80% дітей рано чи пізно стають жертвами шкільного цькування. Більшість на ранніх етапах не розуміють, що це таке, і що треба розповідати вчителям про образи. Тому варто пояснювати дітям, що інші мають право робити з ними і на що не мають права.

Це починається з дитячого садка, коли, наприклад, на скаргу про примушування їсти батьки відповідають: ну, ти ж нічого їси, а цілий день у садку. Таким чином даючи іншій людині право на фізичне насилля над своєю дитиною. І коли уже в школі інші діти крадуть її зошити, змушують носити свій портфель, зганяють з місця — їй це видається невинними жартами, про які вона не розповідає.

 СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ. Не бігти одразу до школи. Спершу дізнатися, у дитини, що вона думає про цю ситуацію і підтримати. Якщо вона не зможе впоратися, тоді йти до школи.

Або ж, коли застосовується фізична сила — в такому разі, як би соромно не було дитині, що б вона не казала (агресори зазвичай присоромлюють дітей, яких захищають батьки) треба йти до школи.

 Порадити ПРОВОДИТИ БІЛЬШЕ ЧАСУ ЗІ СТАРШИМИ. За можливістю не відходити надовго від учителя, щоб не допускати насилля.

 НЕ ВКЛАДАТИ СВОЇ ІДЕЇ В ГОЛОВУ ДИТИНИ. Коли щось радите — запитуйте, чи зможе дитина так учинити. Якщо відповідь буде — мені незручно, соромно, я так не зможу — шукайте інші варіанти. Головне не присоромлювати — «чому ти не можеш дати відпір?!!»

Не можна злитися на дитину за те, що вона не здатна на дорослі вчинки. Стежте за собою, завдання батьків — допомогти.

 З юридичної точки зору ви НЕ МОЖЕТЕ ПРИЙТИ І ПОГОВОРИТИ БЕЗПОСЕРЕДНЬО З ДИТИНОЮ, ЯКА ОБРАЖАЄ вашу. Це можна ініціювати лише через школу або психолога. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини.

 ПІДТРИМУВАТИ ДИВАКУВАТУ РИСУ в характері або зовнішності дитини, якщо саме через це з неї насміхаються. Перетворіть її на сильний бік дитини. Якщо йдеться про особливості зовнішності — зробіть фотосесію, щоб підкреслити. Якщо ж про замкнутість — знайти діяльність, де саме ці якості будуть найнеобхіднішими.

 Якщо булінг триває кілька місяців, — БЕЗ ДИТЯЧОГО ПСИХОЛОГА НЕ ОБІЙТИСЯ.

Наслідки

Наслідки булінгу можуть бути різні. Найчастіше — це замкнутість, психологам доводиться працювати з антисоціальними підлітками, які абсолютно не вміють спілкуватися з навколишнім світом. Доводиться пояснювати, що світ не такий страшний, яким був до цього. Це може тривати від 2 до 3 років. У таких дітей руйнується віра у соціум, вони насторожені, тривожні. Але найбільший страх — це підліткові суїцидальні думки.

Перш за все, батьки мають підтримати дитину. Часто вони думають, що це само собою минеться, розсмокчеться, але це не так. НЕ МОЖНА РОБИТИ ВИГЛЯД, ЩО ЦЬОГО НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ.

Я не рекомендую пряму розмову батьків з батьками, адже це може погіршити ситуацію, якщо рівень їхньої психологічної грамотності звичайний або середній.

Розкажіть про це учителю, адже з досвіду — якщо вчитель має довіру з боку учнів, то він може дуже допомогти і навіть вирішити проблему. Якщо ж ні — ситуацію має вирішити психолог — шкільні психологи мають професійну освіту і досвід вирішення таких питань. Не думайте, що ваші діти та проблеми унікальні, шкільні психологи мають значний досвід роботи з дітьми, і знають, як зарадити в тій чи інший ситуації

Кожна ситуація індивідуальна. Десь допоможе профілактична бесіда психолога, десь — розмова з директором.

Якщо вчитель і психолог не справляються, то треба звертатися до директора. А ЯКЩО ЙДЕТЬСЯ ПРО ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО, ТО ДИРЕКТОР МАЄ ОБОВ’ЯЗКОВО ЗАЛУЧАТИ СОЦІАЛЬНІ СЛУЖБИ ТА ПОЛІЦІЮ. У таких випадках адміністрація школи повинна не перейматися іміджем школи, а дбати про інтереси дитини, здоров’я якої має бути першочерговими у пріоритеті школи.