19 грудня - День Святого Миколая

 

Будьте добрі, мудрі, щирі, 

Живіть в радості і мирі. 

Хай добро Вас не минає, 

Сонце щастям хай засяє.

Урок позакласного читання

          Більшість учнів добросовісно підготувалися до уроку позакласного читання. Тема уроку "Цікавий світ навколо тебе". Учні вивчили вірші, намалювали малюнки до прочитаних і вивчених творів, цікаво розповідали про наше довкілля.

Ми на святі Андрія

            Сьогодні ми побували на святі Андрія, яке підготували вчителі Безносенко Л. М., Марієнко Л. М., Бондарь Л.І., Снігур Г. А., Шмагайло І. С. Ми співали веселі українські пісні, відгадували загадки, промовляли скоромовки, забавлянки, прислів"я.
          А найцікавішим був обряд кусання калити за давнім звичаєм.
          На останок ми посмакували варениками.

        

         
           Вдячні батькам, вчителям за організацію свята для нас.

13 грудня - день Андрія

        З АНДРІЄМ ВАС! 
З КАЛИТОЮ, БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!

             Хто б міг подумати, що Андрія Первозванного - одного з дванадцяти апостолів, званих Ісусом Христом у свої учні, день якого Церква відзначає 13 грудня - святим чествують і українці, до того ж як засновника Києва. “Повесть временних літ” оповідає легенду, за якою апостол, проповідуючи Слово Боже дійшов до Дніпра і, спочиваючи на березі ріки, вказав на ту гору і промовив до своїх учнів: “Бачите ці гори? На цих горах засіяє Божа благодать; тут має постати великий город і многі церкви Бог має здвигнути". "І вийшов на ці гори, і благословив їх, і хрест поставив, і помолився Богу".
          Зі золотоглаивих храмів Києва одним із найгарніших є Собор, воздвигнутий на Дніпровій кручі в честь мученика Андрія Первозванного. Протягом двадцяти семи літ зводився він.
          З усього циклу осінніх традиційних свят 13 грудня – день Андрія Первозванного – найцікавіший, тому що з ним пов’язано багато обрядодій, від яких віє чарівною староукраїнською стихією.

Дівчата ворожать

          В ніч під “Андрія” дівчата ворожать. Першим чином дівчата печуть так звані “балабушки” – невеличкі круглі тістечка з білого борошна. Цікаво те, що замішують борошно водою, яку обов’язково треба принести з криниці … в роті. Дівчата несуть воду в роті, хлопці теж гав не ловлять – переймають їх на дорозі та й починають смішити. Не раз і не два бігають дівчата до криниці. Нарешті “балабушки” спекли, кожна дівчина позначає своє тістечко кольоровою ниткою, далі простеляють на підлозі рушник і викладають на нього “балабушки”.
          Коли усе готово, до хати впускають пса, котрий негодований був цілий день. Голодний пес “вирішує” дівочу долю: він хапає балабушки одну за одною, а дівчата уважно слідкують за кожним його рухом. Чию балабушку проковтне першою – та дівчина перша заміж піде, а чию не зачепить – та сидітиме в дівках. Інколи пес несе тістечко в темний куток – так і доля занесе дівку в чужі краї, в далекі села. Найгірше, коли пес надкусить і покине …
          Бігають дівчата ще й попід вікна – слухати коли в хаті мати крикне до когось з дітей: “Сядь!”, – дівчина сердито відбігає, бо почути “сядь!” значить сидіти “в дівках” цілий рік. Під вікном другої хати чують: “Іди, Грицю, дай корові сіна!” Це добрий знак – “іди” віщує весілля.
          Для дівчини мало знати, чи вийде вона заміж, важливо, чи буде в парі зі своїм судженим. Пізно ввечері, коли вже стемніє, дівчина набирає в пелену насіння коноплі, виходить за хату, сіє на снігу і приспівує:

Андрію, Андрію,
Конопельку сію.
Спідницею волочу,
Заміж вийти хочу.

          Потім набирає жменю снігу, там де сіяла, вносить до хати і коли сніг розтане, рахує насіння: якщо кожне зерня має пару – добре, якщо ні – поганий знак.

“Калета”

          Ввечері на “Андрія” сходяться вже разом – хлопці та дівчата. Сходяться до просторої хати, щоб було де розганятися до кусання Калети. З цього і починається “Андріївський вечір”.
          Калета – це великий корж із білого борошна, замішаного на меду. Печуть всі дівчата разом, кожна повинна взяти участь у приготуванні Калети, навіть найменші дівчатка теж місять тісто по черзі, разом зі старшими.
          Печуть у печі і запікають так, щоб вгризти її було трудно. Посередині – дірка. В дірку протягують червону стрічку та й підвішують Калету до сволока в центрі хати.
          Біля Калети стоїть вартовий – пан Калетинський. Це завжди веселий, жартівливий парубок, “душа вечора”. Він бере в руки квач, вмочений в масну сажу, стає під Калетою і запрошує гостя:
 
– Я, пан Калетинський, прошу пана Коцюбинського Калету кусати!

“Пан Коцюбинський” (ним може бути кожний учасник гри) бере коцюбу між ноги, ніби сідає верхи на коня, і їде Калету кусати.

– Їду Калету кусати!

– А я буду по писку писати!

– А я вкушу!

– А я впишу!

           Завдання пана Калетинського – розсмішити Коцюбинського. Якщо не витримає і розсміється – не буде кусати Калету, а якщо витримає жарти і не посміхнеться, отримає дозвіл кусати; проте це дуже рідко кому вдається. Найчастіше Коцюбинський не може стримати сміх і Калетинський маже його квачем по обличчю.
          За весь вечір майже всі хлопці вимащені сажею, проте Калета ціла висить на сволоку. Кінчається тим, що її знімають і ділять порівну між учасниками гри. Після цього починається спільна вечеря, основна їжа – вареники з капустою, бо ж піст.

          Використано ресурст інтернету  

Професійна зустріч

          Сьогодні у нашій школі відбулася професійна зустріч з працівниками пожежної частини. Ми дізналися про роботу МНС, про будову і обладнання пожежної машини, про прилади захисту людей від надзвичайних ситуацій.
          Виносимо подяку працівникам пожежної частини за цікаву і змістовну зустріч.

Вітаємо наших хлопчиків

          Сьогодні ми влаштували свято для наших хлопчиків. Дівчатка розказали вірші, заспівали пісеньки, вручили сувеніри - брилочки. Наші хлопчаки були щасливі.

Година спілкування

          Сьогодні ми зустрілися і провели годину спілкування  зі своїми друзями
з 2 - В, 4 - В, 1 - Б класів. 
Обговорювали ми питання дружби і товаришування між однокласниками, ровесниками, старшими і меншими за віком друзями  та як вести себе з дітьми-інвалідами. Дали відповіді на тест "Проблеми інвалідів", дізналися легенду про незвичайного хлопчика з далекого космічного простору.

          Ми дійшли висновку, що діти з обмеженими фізичними можливостями потребують особливої уваги, що для них потрібно створювати такі умови, щоб вони могли відчувати себе рівними серед рівних.